
Міністерство енергетики України планує до кінця 2021 року запустити електронний реєстр споживачів енергетичних послуг Е-Споживач. Про це сказав заступник міністра енергетики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Євген Владіміров під час ток-шоу Energy Freedom, організованого Energy Club.
За його словами, зараз існує проблема у тому, що Міненерго «не бачить» споживачів комунальних послуг. У нього є лише приблизні цифри – близько 20 млн споживачів електроенергії, приблизно 12 млн – природного газу. Це нерозуміння не дає можливості ефективно керувати галуззю та в онлайн-режимі балансувати генерацію зі споживанням. В Е-Споживачі хочуть створити реєстр споживачів з їхніми історичними даними про нарахування, про їхнє споживання.
«На базі цього реєстру хочемо зробити аналітику, яка буде корисною для керування галуззю. Далі цей реєстр об’єднати з базами даних Податкової служба та Пенсійного фонду щодо доходів громадян. Так ми зможемо зрозуміти, який відсоток від доходів громадян зараз витрачається на енергетичні послуги», – сказав Владіміров. Він додав, що це також допоможе адресно надавати доступ до енергетичних послуг тим вразливим споживачам, які не можуть за них сплачувати.
«Ми очікуємо, що до кінця цього року запустимо пілотний проект у принаймні 3 областях. На їхній базі ми повністю відпрацюємо механізм створення реєстру споживачів та інтеграції і порівняння даних споживачів з реєстрами Пенсійного фонду та Податкової служби», – сказав Владіміров. Адміністратором цього реєстру може бути НЕК «Укренерго» (оскільки за законом лише вони є адміністратором комерційного обліку і можуть виконувати цю функцію). Якщо буде пропозиція віддати реєстр іншій структурі, Міненерго не заперечуватиме.
Яка інформація зберігатиметься в Е-Споживачі
Владіміров додав, що подібний реєстр даних про споживачів є у Оператора ГТС України. Це дата-хаб, у якому не зберігається жодної інформації крім ЕІС-коду (унікального номеру кожного споживача) та даних про його споживання. Персональних даних там немає.
«Реєстр, який ми хочемо сформувати, отримуватиме з дата-хабу цю інформацію. Але не тільки звідти. Нам потрібні постачальники, щоб вони зі своїх білінгових систем надавали інформацію. І ми не будемо збирати персональні дані, а через «Дію» за заявним принципом. Якщо людина захоче отримати допомогу від держави, вона надаватиме Міненерго доступ до своїх персональних даних і можливості моніторити споживання для наступних кроків. Якщо споживач вразливий, то Кабмін буде приймати рішення, яким чином допомагати (за пропозиціями Мінсоцу або Міненерго. Якщо споживач перевищує середній рівень споживання, то йде звернення до Держенергоефективності», – пояснив Владіміров.
Які є складнощі для запуску Е-Споживача
Перешкодою для впровадження такого реєстру є те, що всі постачальники енергетичних послуг є приватними компаніями або не управляються Міненерго. І дані, якими вони оперують, захищаються як законом про захист персональних даних, так і комерційною таємницею. Тобто, вони не можуть віддавати міністерству ці дані. «Створення реєстру вимагає законодавчих змін, щоб ми могли ці дані отримати», – сказав Владіміров.
Потенційні вигоди від запровадження реєстру Владіміров пояснив на прикладі ринку газу. Так, споживачі при зміні постачальника натикаються на велику кількість проблемних питань. Зокрема, немає механізму передачі історичних даних від одного постачальника до іншого постачальника. А новий постачальник, коли отримує споживача в свою клієнтську базу, не може сформувати для нього нормальної комерційної пропозиції через те, що не розуміє історичне споживання та історичні нарахування для цього споживача. Також належить розібратися з питанням, хто є споживачем енергетичних послуг – домогосподарство, лічильник чи договір. Єдиний підхід до цього вироблять в рамках роботи робочої групи та консультацій з представниками галузі.