24.06.2021
Українські облгази намагаються знижувати свої витрати, від яких залежить зростання тарифів за розподіл газу. Для цього вони модернізують так звані шафові газорегуляторні пункти (ШГРП) – відомі багатьом «жовті шафи», що регулюють тиск блакитного палива, що йде до споживачів. Нове обладнання дозволяє економити мільйони кубометрів газу, що раніше «вилітали в повітря». Kosatka.Media побувала на одному з заводів, де виготовляють ШГРП, та взнала, як працюють такі «шафи» і як вони економлять гроші споживачів газу.
Де ми втрачаємо наш газ
Нагадаємо, що плата за розподіл газу, що так не подобається споживачам, ледь не наполовину складається із так званих виробничо-технічних витрат газу (ВТВ). Вони з’являються при його транспортуванні, при роботі газоперекачувальних установок (для підтримання тиску, проведення ремонтів). Простими словами, ВТВ – це газ, який не йде безпосередньо до плит і котлів, а витрачається для утримання газової мережі в належному стані, або просто «вилітає в повітря» через нещільні з’єднання.
Одні з місць, де газ виходить в атмосферу – газорегуляторні пункти (ГРП). Вони виглядають як «жовті коробки» та є своєрідними «вузлами», у яких знижується та контролюється тиск газу, стоїть захисна автоматика (і якщо вони вони виконані у вигляді шафи, то називаються шафовими газорегуляторними пунктами, або ШГРП).
У ГРП є слабкі місця, крізь які газ виходить в атмосферу – негерметичності, муфти, з'єднання. Якщо оператор газових мереж замінює стару шафу на нову, на неї рахують менші обсяги ВТВ. Відповідно, меншою стає частка таких витрат у тарифі на розподіл газу і зі споживачів беруть менше грошей. Також один ШГРП дозволяє замінити до 5 «звичайних» ГРП. В результаті це ще й економить кошти, які витрачаються на оренду землі під газорегуляторним пунктом (утримання однієї ділянки під ШГРП обходиться менше, ніж кількох під ГРП).
Як нове обладнання економить гроші українців
Розрахунки ефективності заміни старого обладнання на нове надали фахівці РГК, під брендом якої працюють 20 облгазів. За їхніми даними, заміна лише 600 «шаф», що передбачена інвестиційною програмою компанії на 2021 рік, зменшуватиме щорічний обсяг ВТВ на 2,2-2,5 млн м3 газу. Всього у їхньому господарстві заміни вимагають 20 тисяч ШГРП, які вичерпали термін експлуатації.
Старий ГРП і новий ШГРП, який поставили на заміну в смт Васильківка (Дніпропетровська обл.). Фото: Дніпропетровськгаз
«Раніше газорегуляторні пункти будувалися виходячи з того, що підключені до них об’єкти за годину споживають 1000 м3 газу. Зараз споживання знизилося, умовно, до 100 м3. Отже і утримувати надмірну потужність немає потреби – достатньо одного ШГРП. До того ж зараз уже інші технології: на ШГРП у нас нульові витоки газу. Є технологічні витоки, без яких не обійтися (наприклад, коли газ стравлюють, щоб знизити тиск), а є просто втрати. Зараз втрат немає. Інший приклад економії – зменшення кількості ГРП. Наприклад, стояло в селі 5 різних ГРП. У старих регуляторах постійні витоки газу. Можна поставити один сучасний ШГРП і прибрати 5 старих. За рахунок цього на цій ділянці ВТВ можуть знизитися на 80%. А ще врахуємо, що кожну «шафу» раз на місяць потрібно обслуговувати. Обслужити одну і п’ять – це різні гроші. А ще оператори газових мереж платять за оренду землі, на якій стоять «шафи». Відповідно, якщо зменшити їхню кількість, теж буде економія грошей споживачів. При цьому у нас не стоїть задача просто міняти шафи, бо «нам так захотілося» чи «тому, що там живуть наші родичи». Ми робимо це там, де треба. І перш ніж подавати план заміни до НКРЕКП, по кожній запланованій роботі на наступний рік ми пояснюємо її фінансову доцільність. Скільки ми вкладемо і коли буде ефект. Все прив’язується до того, щоб зменшувати ВТВ», – пояснив керівник проекту RGC Production Олександр Волович.
Але є й інші варіанти оптимізувати витрат, які в підсумку знижують ВТВ. Наприклад, оператори газових мереж можуть економити на «трубах». Справа у тому, що в Україні є багато населених пунктів, у яких зі 100 дворів залишилося 1-2, але подачу газу туди крім труби діаметром 150 мм забезпечують ще й ШГРП та станція катодного захисту. Такий «набір» надлишковий для малої кількості споживачів, а його утримання завдає значних витрат. У подібних випадках облгази можуть прокласти трубу меншого діаметру, а на будинках абонентів встановити маленькі регулятори.
